«Вчитися правильно комунікувати з людьми потрібно все життя»

Андрій Павлюк, механік автогаража ПАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів»

Андрій Павлюк, механік автогаража ПАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів»
«На підприємстві працюю з 2003 року. Спочатку був механіком із випуску — це коли потрібно перевірити технічний стан автомобіля перед виходом на лінію, щоб зрозуміти, чи може він пересуватися дорогами загального призначення. Потім, коли у нас оновився автомобільний парк, мене перевели працювати механіком з ремонту. Так і працюю до сьогодні. Мої обов'язки — це планування ремонтів. Потрібно проаналізувати й визначити, скільки чого потрібно, аби підтримувати технічний стан автомобіля для вчасної доставки комбікормів».
Андрій Павлюк, механік автогаража ПАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів»
«Я закінчив Тaрaщанський агротехнічний коледж за спеціальністю механізація сільського господарства та електрифікація, а також маю диплом бакалавра аграрного університету. Останній закінчив, уже паралельно працюючи тут. Тодішній керівник мені порадив здобути додаткову освіту. Я радий, що прислухався до нього. Шкодую тільки, що не закінчив вищу освіту повністю, а отримав лише бакалавра».
Андрій Павлюк, механік автогаража ПАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів»
«Водійську справу знаю не тільки в теорії. Водійські права отримав ще в 11 класі школи, тому розумію, що на практиці важливо. Наприклад, при плануванні роботи водія враховую не тільки цифри — години, кілометри, вагу корму, а й можливу втому, емоційний стан людини. Проїхати тисячу кілометрів складно, і це потрібно розуміти. Інколи доводиться і замовника попереджати, що машина приїде пізніше. Такі моменти важливі, коли потрібно організовувати роботу більше сотні людей, як у моєму випадку».
Андрій Павлюк, механік автогаража ПАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів»
«Найголовніше наше завдання — вчасно доставляти комбікорм. Маємо у парку 44 автопоїзди — машини з причепом, відповідно, 88 самих одиниць. Парк змінювався. У 2003 році у нас було 34 машини імпортного виробництва і 25 — вітчизняного, а після відкриття Катеринівського елеватора парк розділили — частина машин пішла туди, у нас тоді залишилися переважно зерновози, які доставляють зерно на елеватори. А у 2016 році, коли закрили в Таврійську комбікормовий завод, нам передали автомобілі звідти. Ще пізніше у нас побудували третю лінію на виробництві, що збільшило потужності, і частину автомобілів нам передали назад з Катеринопільського елеватора».
Андрій Павлюк, механік автогаража ПАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів»
«Періодично у нас змінюється автопарк. Це залежить від змін і на підприємстві, і в компанії загалом. Наприкінці кожного року ми отримуємо плани на перевезення комбікорму. Відповідно до них нам потрібно зробити розрахунок необхідної кількості автомобілів, щоб доставка була оптимальною. Тобто щоб не вийшло так, що ми маємо, скажімо, 50 одиниць, задіяні лише 40, а решта простоює, при тому, що на іншому підприємстві їх бракує...».
Андрій Павлюк, механік автогаража ПАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів»
«У моїй роботі найскладніше — це розуміти людей. Усі люди різні, у всіх свій характер, кожна людина по-своєму специфічна. Комусь можна прямо і спокійно сказати про помилку — і все зрозуміє, а з кимось потрібно і жорсткіше поговорити, щоб урок засвоївся. Техніка прогнозована, її можна відремонтувати, спрогнозувати, як вона працюватиме. А людина має непередбачувані емоції, наприклад, трапляються якісь проблеми вдома — і на роботі це також помітно. Я вважаю, що вчитися правильно комунікувати як з людьми загалом, так і з підлеглими, потрібно все життя».
Андрій Павлюк, механік автогаража ПАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів»
«Важливим для керівника, як на мене, є вмінням чітко ставити завдання. Знаю про випадки, коли порозумітися дуже складно, здається, що людина не завжди сама розуміє, чого вимагає. Це дуже складно морально. Зараз у мене взаєморозуміння з керівництвом, тож так працювати комфортно. Коли тільки прийшов працювати, то був дуже молодий, досвіду не мав практично. Тодішній керівник дуже допоміг, усього навчив. Думаю, що коли є змога рости в одній компанії, то і робоча інформація згодом засвоюється краще і швидше — звикаєш до процесів і починаєш краще їх розуміти. Навіть якщо, як у нас, все часто змінюється й оновлюється. Головне — хотіти навчитися».
Андрій Павлюк, механік автогаража ПАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів»
«Сьогодні для себе я бачу перспективу кар'єрного росту. Зараз я у кадровому резерві свого керівника, відвідую тренінги різні, вчуся. Коли його немає, то можу підмінити. Перспектива є, тому розвиватися дуже цікаво. На навчанні мені цікаво, коли є змога поспілкуватись з людьми, з якими часто робиш одну і ту ж роботу, але по-різному. Щось корисне почуєш тут, щось там, переймеш досвід, навчишся чогось. Можливо, для когось простіше було б працювати просто водієм, але у мене є азарт — зрозуміти якийсь процес, реалізувати його, а потім вдосконалити. Наприклад, якщо комусь вдалося оптимізувати витрати на перевезення так, що машини проїжджають більше, а витрат на це менше, — мені теж хочеться це реалізувати».
Андрій Павлюк, механік автогаража ПАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів»
«Аналіз відіграє важливу роль у моїй роботі. Вивчити пропозиції різних виробників запчастин, проаналізувати різницю між ними, розрахувати зношуваність, витрати, продумати можливі ризики, порівняти — це все частина роботи. Також важливо враховувати і людський фактор, щоб унеможливити чи мінімізувати крадіжки. Не секрет, що на агропідприємствах вони трапляються. Наприклад, водії можуть зливати пальне. Потрібно продумати заходи, які допоможуть ліквідувати такі випадки. У нас, наприклад, водії, яким вдалося зекономити пальне, отримують непогану премію — це мотивація для них не зливати. Встановлення датчиків GPS — це також результат аналітичної роботи».
Андрій Павлюк, механік автогаража ПАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів»
«Моє хобі також пов'язане з транспортом — мотоспорт. Колись захоплювався мотокросом, але потрапив в аварію, та й після народження дітей вже сильно не ризикую, як колись. Займаюся, їжджу, але вже спокійніше. У цьому занятті мене найбільше приваблює компанія й атмосфера — це особливе відчуття — їхати далеко саме на мотоциклі».